Цікаві технології.

Здоров'я людини.

КОЛЬОРОТЕРАПІЯ

Людину все життя оточують кольори. Часто вони впливають на наш настрій, самопочуття. Діти дуже чутливі до кольорів. 

Ще в утробі матері немовля позитивно сприймає червоно – рожеве оточення, в якому перебуває. А споглядання кольорів веселки сприяє вбиранню енергії Сонця, гармонізації почуттів та думок.

Орієнтовні емоційні значення кольорів:

 * Жовтий – радість; 

 * Червоний – щастя; 

 * Синій – образа, зосередженість;

 * Зелений – спокій:

 * Голубий – замріяність; 

 * Сірий – сум; 

  * Помаранчевий – піднесення, радісне здивування; 

 * Коричневий – утома.

Діти віком від 1 року незалежно від національності і місця проживання надають перевагу однаковим кольорам – червоному, жовтому, помаранчевому. Менш популярні у них синій, зелений, фіолетовий.

Ставлення до кольорів проявляється в малюнках малят. Діти найчастіше обирають кольори з характеристикою «яскравий», «світлий», «чистий». До похмурих, холодних, темних відтінків діти вдаються тоді, коли дорослі пропонують їм намалювати щось неприємне.

Яскраві кольори радують, приваблюють дошкільнят. Вони не дратують, а навпаки, заспокоюють їх, дають можливість почуватися комфортно. Здавна відомо, що колір може навіть лікувати. На цьому явищі базується такий оздоровчий напрямок, як кольоротерапія.

Розглянемо, як різні кольори впливають на організм.

Зелений колір: помічник при перевтомі та головному болі, заспокоює нервову систему.

Червоний колір: ніби випромінює тепло, активізує сили організму та навіть лікує застуду. Цей колір стимулює серцеву діяльність, активізує обмін речовин. Але з ним треба бути обережним: тривала його дія може призвести до перевтоми та роздратування.

Жовтий: колір радості та оптимізму. Сприяє зміцненню нервової системи та зору. Якщо довго дивитись на жовтий колір, то швидше відійдуть погані думки, поліпшиться настрій. 

 Оранжевий колір: корисний при порушеннях шлунково – кишкового тракту, стимулює роботу щитовидної залози, підвищує апетит.

Голубий колір: знімає стрес і нервове напруження. Заспокійливо діє на організм, знижує артеріальний тиск.

Синій колір: ефективний в боротьбі зі стресом. Кажуть: якщо довго дивитися на синє, минає біль. Цей колір також заспокійливо діє на очі.

Фіолетовий і бузковій: за характером впливу подібні до синього та голубого. Це кольори благородства. Нестача цього кольору може спричинити депресію, тож коли інколи дитина віддає перевагу фіолетовому і бузковому, це може бути сигналом про душевний дискомфорт.

Те, які кольори обираємо ми, а яких уникаємо, з якими асоціюємо певні почуття, емоції, характеризує нас самих. Колір має хвильову енергетичну природу, а отже, ми його відчуваємо найчастіше навіть несвідомо. Нерідко сліпі люди, відчуття яких більш загострені, здатні розрізняти кольори на дотик. На наш мозок щодня впливають енергії різних кольорів. Від кольору стін кімнати, наприклад, може залежати настрій, апетит, зосередженість, натхнення, бажання чи небажання перебувати в цьому приміщенні. Те саме можна сказати і про колірну гаму нашого одягу та одягу людей, які нас оточують.

Нервова система здорової дитини потребує позитивного енергетичного впливу, яскравих кольорів і світлих їх відтінків навколо себе.

Консультація для батьків.

Ігри з м’ячем та їх вплив на розвиток дітей"

М'яч - зручна, динамічна іграшка, яка займає особливе місце у розвитку дій руки. Перші ігри з м'ячем безцінні за своєю значимістю для здоров'я, емоційної достатності, фізичного та інтелектуального розвитку маленької дитини. Протягом усього дошкільного дитинства ігри з м'ячем ускладнюються і як би «ростуть» разом з дитиною, складаючи величезну радість дитинства.

Ігри з м'ячем мають особливу цінність для дитини. Вони розвивають спритність, координацію рухів, швидкість реакцій і окомір. Вони також впливають на її емоційний стан. Дитина вчиться спілкуванню з іншими людьми через гру. Поступово дитина розуміє, що таке правила. А це важливо для подальшої соціальної адаптації.

Граючи з м'ячем, дитина виконує багато різних рухів. Вона бере його в руки, носить, катає, кидає, ловить. Простіше кажучи, заняття з м'ячем можна назвати комплексними. Зараз вже всі батьки знають, що розвиток моторики рук, тобто різноманітних рухів пальців і кистей, нерозривно пов'язано з функціональним розвитком мозку і безпосередньо впливає на розвиток мови. Тому ігри з м'ячем не просто корисні, а необхідні кожному малюкові.

 Ігри з м'ячем розвивають окомір, координацію, кмітливість, сприяють загальної рухової активності. Для дитини м'яч - предмет захоплення з перших років життя.

 Рухи пальців і кистей рук мають особливе значення для розвитку функцій мозку дитини. І чим вони різноманітніші, тим більше «рухових сигналів» надходить у мозок, тим інтенсивніше проходить накопичення інформації, а отже і інтелектуальний розвиток.

Рухи рук сприяє також на розвиток мовлення дитини. Сучасні наукові дані підтверджують ці положення: області кори головного мозку, «відповідають» за артикуляцію органів мови і дрібну моторику пальців рук, розташовані в одному іннерваціонном полі, тобто безпосередній близькості один від одного. Отже, йдуть в кору головного мозку нервові імпульси від рухів рук та стимулюють розташовані по сусідству мовні зони, підсилюючи їх активність. Малюки, знайомлячись з властивостями м'яча, виконуючи різноманітні дії (кидання, катання, біг за м'ячем і ін), отримують навантаження на всі групи м'язів (тулуба, черевного преса, ніг, рук, кистей), у них активізується весь організм. Навіть, здавалося б, звичайне підкидання м'яча вгору викликає необхідність випрямлення, що сприятливо впливає на поставу дитини.

Можна сказати, що ігри з м'ячем - спеціальна комплексна гімнастика: розвивається вміння схоплювати, утримувати, переміщати м'яч у процесі ходьби, бігу або в стрибку.

Ігри та вправи з м'ячем розвивають орієнтування в просторі, регулюють силу і точність кидка, розвивають окомір, спритність, швидкість реакції; нормалізують емоційно-вольову сферу, що особливо важливо як для малорухомих, так і для гіперзбудливості дітей. Ігри з м'ячем розвивають м'язову силу, посилюють роботу найважливіших органів організму - легень, серця, покращують обмін речовин.

Як же навчити малюка спритності і вмілості в іграх з м'ячем?

Методика навчання дітей раннього віку вправам та іграм з м'ячем (як і будь-якій фізичній вправі) має свої особливості, які полягають в тому, що у навчанні дітей цього віку переважно використовуються ігрові прийоми.

Так як дитина другого-третього року життя краще сприймає показ руху, ніж його словесний опис, незалежно від його складності або новизни дорослий показує вправи, супроводжуючи їх простим і доступним поясненням. дітей переважають над їх словесним виразом. Дитина не володіє узагальненими способами дій у словесному вираженні, і тому не завжди може зрозуміти, що означає «прокати м'яч», «підкинь м'яч вгору» і т.д. Наприклад, показуючи дитині, як треба кидати м'яч вдалину двома руками з-за голови, мама або тато супроводжують показ простим, доступним для розуміння поясненням: «Я зараз кину свій м'ячик далеко-далеко. Дивись, як я це роблю. Я візьму м'яч двома руками і підійму його вгору. Який гарний у мене м'ячик! А тепер я сховаю його за голову. І ... кину. Кину сильно, вперед! Далеко-далеко!».

Завдання повинні бутит простими і доступними. Завдяки багаторазовим повторенням у дитини утворюються більш міцні рухові навички, малюк починає виконувати рухи більш вільно, без зайвої напруги. У дитини з'являється своєрідне «почуття м'яча». Таким чином, малюкам властиве багаторазове повторення рухів, як під час оволодіння ним, так і після того, як вже з'явилося це уміння. Дитина може без втоми і з великим захопленням кидати м'яч на підлогу, катати дорослому, скачувати з гірки, закидати до кошика або ящик. Чудово, якщо ви будете підбадьорювати свого малюка похвалою; здивуєтеся тому, який він спритний, сміливий, швидкий; що він вже сам може показати іншим.

Нехай дитина демонструє свої вміння перед усіма членами сім'ї або його з однолітками: це поступово розвиває у дитини впевненість у своїх силах, прагнення вчитися далі, засвоюючи нові, більш складні рухи та ігри, при виконанні рухів з м'ячем, допомагають зробити заняття більш зрозумілим.

.

Що стосується метання, то ваше завдання-навчити дитину спочатку робити це правильно (вперед-вгору), метати предмет збоку або знизу. Для занять необхідно підготувати паперові кулі та м'ячі різних розмірів. Важливо дитину навчити правильній техніці, тобто, щоб вона брала м'яч пальцями, а не «кухликом», утворений долонею. Навчіть дитину високо метати легкі предмети. Для цього натягніть над його головою мотузку і попросіть перекинути через неї м'ячик. Покажіть на прикладі кілька разів, як правильно здійснюється замах для кидка.

Ловити м'яч з лову діти до трьох років навряд чи зможуть. Це завдання занадто складне для них. Досить того, що дитина навчиться правильно метати предмет на дальність і висоту, а також відбивати м'ячик від землі

Дорослий і дитина сідають навпроти один одного на підлогу, ноги нарізно і перекочують один одному м'яч. Через якийсь час можна перекочувати одночасно відразу два м'ячі (головне, щоб м'ячі не стикалися). Дитина розвиває в собі уміння зосереджуватись, точно ловити, котиться м'яч і назад відправляти його дорослому. Поступово переходьте до більш складним вправам, які включають в себе елементи бігу, стрибків і перекидів.

Поради батькам "Розвиваємо координацію рухів"