Останній день тижня ми присвятимо українським символам та оберегам.
Народні символи України – це те, що найбільше любить і шанує даний народ. Про народні символи складено багато пісень і легенд, вони використовуються в обрядах, звичаях. Їх вишивають на сорочках, рушниках. Вони уособлюють красу нашої України, духовну міць народу, засвідчують любов до рідної землі. Народні символи – це наші святині.
Національні символи − це свідчення високого духу народу, його історичних прагнень, унікальності, своєрідний генетичний код нації. Вони покликані служити надійною основою формування громадянських рис особистості, її патріотизму, національної свідомості. Україна має такі державні символи: Державний Прапор, Гімн і Герб.
Національний Гімн України – це урочиста пісня, символ нашої державної єдності. Його більше століття тому написали поет П. Чубинський та композитор М. Вербицький. Слова гімну, які були надруковані вперше в 1869 році, так припали до серця всім українцям, що вони навіть приписали їх Т. Шевченку.
Герб-Тризуб був поширений в усіх князівствах Київської Русі, зазнав деяких змін (має понад 200 різновидів), але весь час зберігає первісну основу. Окремі династичні роди в Україні вживали Тризуб аж до XV століття. Існує багато різних думок щодо значення Тризуба. Імовірно, що цей знак символізує триєдність та тривимірність світу, що пізніше трактовано християнством як єдність Бога-Батька, Бога-Духа і Бога-Духа Святого.
Український вінок - краса і оберіг Вінок – це дівоча прикраса з живих або штучних квітів, колосків, кольорового пір'я. Вважалося, що вінок з живих квітів захищає дівчину від напасників і лихого ока. Народ вірив, що дівчина, маючи на своїй голові вінок, володіє чарами. А ще вінок на голові і для здоров'я, тому є квіти, які потрібно обов'язково вплести.
До українського віночку дівчата вплітали до 12 різноманітних квіток. Кожна квітка у віночку щось символізувала: троянда – кохання; біла лілія – символ чистоти і невинності; волошка – простота, ніжність; вереск – самостійність; дзвоник польовий - вдячність; мальва – краса, холодність; півонія – довголіття; ромашка – мир, ніжність, кохання; безсмертник – здоров'я роду людського; калина – символ краси та дівочої вроди, символ України.
Рушник – національний оберіг, народний символ України. Рушник на стіні – нeвід'ємний символ хатнього інтер'єру. Рушником ушановували появу немовлят в родині, одруження дітей, зустрічали рідних, гостей, виряджали в далеку дорогу батька, сина, чоловіка й коханого. проводжали людину в останній путь Старі люди говорили: "Не лінуйся, дівонько, рушник вишивати – буде чим гостей шанувати"
Хліб – усьому голова. Хліб належить до особливо шановних символів українського народу. В Україні хліб-сіль на вишитому рушнику то найвища ознака гостинності народу. А найбільшою святістю вважався хліб на столі.
Писанка — яйце, декороване традиційними символами, які намальовані за допомогою воску й барвників. Українська писанка може мати понад 100 символічних малюнків. Це символ Сонця, життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; добра, щастя, радості, а також віри у Воскресіння Ісуса Христа як символу всепрощення.
Хата, збудована дідовими руками завжди уособлювала певний світ разом із садком, вишнями, хрущами, ставком, землею і небом. Якщо вірити в те, що душа людська вічна і ми вже колись жили на цій землі, перевтілюючись в іншу сутність після смерті, то саме в цих старих хатахвідчувається дух проростання пракореня, причетність до рідної землі, роду і народу. Хата завжди є і залишається найпершим і найсильнішим оберегом для людини.
Дніпро — символ України, славетна ріка, оспівана в народних піснях, уславлена поетами. З ним пов'язана історія східнослов'янських народів. З усіма своїми притоками він уособлює дерево життя, що підтримує існування всього, що його оточує. Дніпро Століття плинуть, тисячі років Несе Дніпро свої могутні води, І дивиться з вискоих берегів, Плекає долю нашого народу…
Вишиванка — традиційна українська вишита сорочка, символ здоров'я, краси, чесності, щасливої долі, родової пам'яті, порядності, любові, святковості; оберіг. Символіка вишивки залежала від того, кому призначалося вбрання: парубкові — нареченому, чоловікові, хлопцеві; дівчині, заміжній жінці.
Калина — символ вогню, сонця, дівочої чистоти й краси, вірності, вічної любові, материнства, символ нескореності та стійкості, українського козацтва, незрадливої світлої пам’яті, потягу до своїх традицій, звичаїв. Калина – уособлення дому, батьків, усього рідного; український символ позачасового єднання народу: живих – з тими, що відійшли в потойбіччя і тими, котрі ще чекають на своє народження.
Жито – символ життя і життєвого благополуччя, основа всього живого. Жито зростає в житті, а життя виростає з жита.
Кінь – символ енергії й сили, пристрастей та інстинктів, а також вірності і відданості в праці, в щоденних турботах. Споконвічно, коні були помічниками богів, воїнів і хліборобів.
Лелека – символ любові до батька-матері, сімейного благополуччя, любові до рідної землі, Батьківщини. Щасливий той двір, де є гніздо лелеки, бо він – птаха священна, за розорення його гнізда - кара вогнем. А ще лелека приносить до оселі немовлят. І щасливе те село, яке має хоча б одне лелече гніздо – його обходитимуть стороною чорні хмари та злі буреломи
Найдавніший зразок оберега – жіноче божество, берегиня-ляля (тобто, "земля", "богиня землі", "охоронниця"). Берегиня – мати всього живого, захисниця людини, природи та добра, охоронниця дому. Ляльку-берегиню створили понад 5 тисяч років тому. Це – не просто дитяча іграшка, це – витвір мистецтва. Народна лялька дуже екологічна, духовно чиста, образна і символічна. Така лялька має умовний силует. Створювали насамперед голову і тулуб ляльки, обличчя робили без деталей або з намотаним нитками хрестом, щоб у них не вселявся злий дух. Для виготовлення ляльок використовували траву, сіно, солому, кукурудзиння, нитки, ганчір'я. Лялька була оберегом душі людської. Наші предки клали її у колиску для новонародженої дитини, щоб у хаті не селилися домовики; ляля забавляла дитя, допомагала йому пізнавати світ, перебирала негативну енергію, забирала хворобу; ляльку віддавали богам за здоров'я, урожай, дощ. Обличчя в мотанки повинне бути біле, або на ньому має бути хрест – щоб у ляльку не вселився злий дух. Мати повинна зробити своїй доньці та подарувати на весілля, тим благославляючи її на щасливе заміжжя та на народження здорових діточок. Оцей хрест, ці дві лінії – це чоловіче (вертикальне) та жіноче (горизонтальне) начала, їхнє перехрещення символізує продовження роду. По тому, як на світ з'явиться нове життя, треба повернути ляльку тричі проти годинникової стрілки, мовлячи: "Відвернися злом, повернися добром" – і покласти в колиску, де дитина спить. Ця лялька охоронятиме її сон. Оберіг викидати не можна – треба передати його вже своїм дітям.
Немає коментарів:
Дописати коментар