Сьогодні ми поговоримо з вами про дуже цікаву і корисну тему " Вчимось вітатися "
Вітання – перше правило етикету. У різних країнах люди вітають один одного на своїй мові, як вже відмічено, протягом тисячоріч воно виглядало по-різному. тання – перше правило етикету. У різних країнах люди вітають один одного на своїй мові, як вже відмічено, протягом тисячоріч воно виглядало по-різному.
«Добрий день», «Вітаю», «Привіт». Так,щоб висловити свою дружелюбність люди при зустрічі вітаються. Тобто бажають один одному здоров'я. Слово «Здрастуйте!» Означає - я тебе бачу людина, ти мені приємний. Я тебе поважаю, і хочу, щоб ти ставився до мене також. Я бажаю тобі всього самого доброго: здоров'я та гарного дня. Відхилиться від вітання, не відповісти на нього - це верх непристойності.
Колись (давненько ж, років з 30–40 потому) в Перу вітаються отак: «Ама сума, ама куля, ама келя, ама геля». У перекладі з їх чудернацької мови це – «Не будь злодієм, не будь брехуном, нехай нікому не доведеться тебе ненавидіти». Плем’я Майя – «всього три основних заповіді-закону, що містять у собі весь фундамент моральності й моралі. Ці три закони звучали так: «Не будь боягузом! Не будь злодієм! Не будь брехуном!». Тібетці при зустрічі знімають головне вбрання правою рукою, ліву руку закладають за вухо і висовують язик. В новогвінейському племені коірі при зустрічі лоскочуть один одного підборіддям. А в Самоа тебе неправильно зрозуміють, якщо ти при зустрічі не обнюхаєш товариша, що зустрівся тобі. У японців для вітання застосовується три види уклонів: найнижчий, середній уклін (з кутом тридцять градусів) і легкий (з кутом п’ятнадцять). У Гренландії завжди починають із фрази, яка гарна погода, а в Ізраїлі ви почуєте «Мир вам». У китайців прийнято кланятись одне одному. у Франції навіть малознайомі люди при зустрічі цілують одне одного.
Навіть є книжки з «привітними» назвами, а значить з побажаннями добра і щастя.
«Привіт, Каролінка"- друга книжка польської письменниці Марії Крюгерпро пригоди Каролінки і Петрека. "Блакитна намистинка" –це перша книга автора. Обидві книги, неймовірно популярні в Польщі. Дитяча повість про дівчинку Каролінку, яка знайшла на підлозі блакитну намистину, що виконувала будь-які бажання? Бусинка розтанула, але чудеса не припинилися. Зрозуміло, Каролінці і Петреку не уникнути зустрічі зі злою чарівницею Філоменой, але будуть і приємні нові знайомства.
Шерон Дрейпер «Привіт, давай поговоримо». Книга американської письменниці розповідає про дівчинку Мелоді, яка не схожа на більшість людей. Вона не говорить і не ходить, і багато хто вважає її «відсталою». Але у неї незвичайна пам’ять: вона пам’ятає все, що коли-небудь з нею сталося. Мелоді розумніша за дорослих, які намагаються поставити їй діагноз, і розумніша за своїх однокашників з інтеграційного класу – вона бачить, відчуває і чує те, що інші не помічають. Дівчинка хоче, щоб до неї ставилися як до людини, а не дитини з ДЦП. І вона має намір довести всім, що теж чогось варта.
Н. Е. Грентвед «Привіт! Це я». Ця книга написана як щоденник, що веде головна героїня Ода, де вона розповідає про все, що її хвилює. Вона пише про сестру, кращу подругу, старшого брата, які її дратують, про таємничих сусідів, про родичів, яких вона бачить під час поїздки до бабусі, про музику. Всі її записи супроводжуються малюнками, що просто, безпосередньо і дуже точно ілюструють те, що з нею відбувається.
Франсуаза Саган «Здравствуй, грусть». Вихід книги у видавництві Жюлліар отримав широкий резонанс в католицькій Франції. На момент видання письменниці було 19 років. Книга нікому до того часу не відомої Франсуази Саган відразу ж розійшлася тиражем більше мільйона примірників і принесла їй гонорар у півтора мільйона франків. Книга була переведена на 22 мови і продана в цілому тиражем більше п'яти мільйонів екземплярів. Головна героїня твору стала символом цілого покоління. У 1958 році американський режисер Отто Премінгер на основі роману зняв фільм «Здравствуй, грусть».
Роман оповідає про переживання юної дівчини Сесіль. Рано втративши матері, вона довгий час провела в монастирському пансіоні. Повернувшись до батька Сесіль із задоволенням занурюється в богемне життя. Але одного разу в їх житті з'являється Анна - подруга матері Сесіль, розумна, красива жінка з моральними принципами.
Анатолій Жуков- відомий радянський письменник, автор книги «Здрастуй, отец!», «Счастливо доехать», «Надежда» та ін. Оповідання та повісті склали збірку автора, яких об’єднує тема відповідальності людини в сучасному суспільстві.
Амонашвілі Ш. А. «Здравствуйте, дети!»Посібник для вчителів, який розкриває досвід роботи з шестирічними дітьми в підготовчому класі школи. У ньому автор узагальнює результати своєї педагогічної діяльності, своїх спостережень над формуванням особистості найменших школярів. Книга написана у вигляді розповіді і роздумів педагога, який став організатором захоплюючій шкільного життя малюків.
Немає коментарів:
Дописати коментар